-
1 рівень
чlevel; stratum; (економіки, культури тж.) standardрівень заробітної плати — wages bills, salary level, wage level
рівень захисту (даних) комп. — security clearance
на одному рівні із чимсь — on a level with, at the same height with; flush with
вище (нижче) за рівень моря — above ( below) the sea level
-
2 sea level
-
3 sea level
-
4 level
1. n1) рівень; однаковий рівень; ступіньto be on a level with smb. — а) бути на одному рівні з кимсь; б) бути гравцем одного класу з кимсь
2) плоска, рівна горизонтальна поверхня; рівнина; горизонтальна лініяdead level — а) монотонний ландшафт; б) одноманітність, монотонність
Bedford L. — Бедфордська рівнина
3) (the level) поверхня землі4) ватерпас; нівелір5) вимірювання рівня нівеліром6) прохід між рядами (в театрі тощо)7) гірн. горизонт; горизонтальна виробка; штольня8) дренажна труба (канава)9) ав. горизонтальний політ (тж level flight)10) рад. рівень (передачі)11) прицілюванняon the level — чесно; прямо, відверто, правдиво
to bring smb. to his level — збити пиху з когось, поставити когось на місце
to find one's (own) level — а) знайти (знати) своє місце (в науці тощо); б) знайти собі рівних
2. adj1) рівний, плоский, плаский; горизонтальний2) розташований на одному рівніa level cupful — повна (по самі вінця) чашка
4) рівномірний, однаковий5) урівноважений, спокійнийto have a level head — бути поміркованим (спокійним, розсудливим)
to do one's level best — зробити усе можливе; зробити усе, що від себе залежить
3. advрівно; нарівні, урівень4. v1) вирівнювати, робити рівним (гладким), згладжувати2) приводити в горизонтальне положення3) нівелювати, вирівнювати; згладжувати відмінності4) геод. визначати різницю висот5) зрівняти з землею; стерти з лиця земліto level to (with) the ground — стерти з лиця землі
6) збити з ніг; звалити на землю7) лінгв. зводити кілька звуків до одного8) говорити правду; висловлюватися відвертоlevel down — опустити, знизити (до певного рівня)
level off — а) зрівняти, звести до одного рівня; б) вирівнювати літак (перед посадкою)
* * *I n1) рівеньlevel indicator — тex. покажчик горизонтального положення, покажчик рівня; ступінь
2) площина, рівна горизонтальна поверхня; горизонтальна лінія; (Level) рівнина ( у географічних назвах); горизонтальне положення3) рівень ( інструмент); ватерпас; нівелір; вимірювання рівня нівеліром4) ряд (у цирку, на стадіоні)6) aв. горизонтальний політ ( flight)7) paд. рівень ( передачі)8) icт. прицілюванняII a1) рівний; плоский; горизонтальний; який знаходиться на одному рівні (перен.); кyл. ( повний) без верху2) рівний, однаковий; рівномірний; cпopт. рівний (по силі, підготовці)3) урівноважений; спокійний; рівний; розважливийIII advрівно; урівень; нарівніIV v1) вирівнювати, робити рівним, гладким ( level off)2) приводити в горизонтальне положення; наводити ( зброю), націлювати; направляти ( удар); спрямовувати, направляти, кидати (нaпp., погляди)3) зрівняти з землею, повністю знищити; збити з ніг; звалити на землю4) нівелювати, зрівнювати5) гeoд. визначати різниця висот6) лiнгв. зводити два або кілька звуків до одного7) cл. ( with) говорити правду; бути відвертим або чесним ( з ким-небудь)8) sound levelфiз. рівень ( сила) звуку -
5 середній
1) (за місцем, часом) middleсередній вік — middle age, mean age
2) ( проміжний за ознаками) average, medium; mean тж. мат.середній урожай — average harvest; a fair harvest
в середньому — on ( upon) the average
середнього розміру — medium-sized, mid-size
нижче (вище) від середнього — below ( above) the average
брати середню величину — to take the mean quantity; фіг. to split the difference
3) ( посередній) ordinary, average4) ( про освіту) secondary5)середній рід грам. — neuter ( gender)
середній ключ муз. — natural key
-
6 sea-level
nрівень моря -
7 mean sea level
n середній рівень моря -
8 mean sea level
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > mean sea level
-
9 тиң
I предик.; прил.1) ра́вный, равновели́кий || ра́вен, равновели́к ( чему)диңгезләргә тиң Идел — Во́лга, ра́вная ( по величине) моря́м
2) ра́вный, одина́ковый, досто́йный сравне́ния || ра́вен, одина́ков, досто́ин сравне́ния (о кем, чем, в чём)матурлыкта һичкемгә тиң түгел — в красоте́ ни с кем не сравни́мая
эшкә һичнәрсә тиң түгел — ничто́ не сравни́мо (досто́йно сравне́ния) с рабо́той
кешедән кеше ким түгел, бәхет кенә тиң түгел — ( песня) оди́н челове́к не ху́же друго́го, то́лько вот сча́стье не ра́вно
3) ра́вный ( кому); сто́ящий, досто́йный ( кого); ра́вен ( кому); сто́ит, досто́ин (кого) (о людях, оцениваемых с точки зрения сравнения их высоких качеств)китән күлмәк киң кирәк, сөйгән ярың тиң кирәк — ( песня) льняно́е пла́тье должно́ быть просто́рным, а люби́мый (до́лжен быть) сто́ящим
4) достига́ющий, доходя́щий до..., вро́вень ( с чем)чәче җиргә тиң — во́лосы (её) дохо́дят до земли́ (вро́вень с землёй)
5) как первый компонент сложных слов равно-тиң кыймәтле — равноце́нный
II нареч.тиң күләмле мат. — равновели́кий
1) вро́вень, ро́вно; одина́ково, одина́ковым о́бразомике кулы тиң корышкан — о́бе руки́ одина́ково засо́хли
йөгерүчеләр тиң килделәр — бегуны́ прибежа́ли вро́вень
2) на ра́вныхтиң көрәшү — боро́ться на ра́вных
III сущ.тиң ярышу — соревнова́ться на ра́вных
1) ро́вня; досто́йный себе́ ( человек)көрәшсәң - тиңең белән көрәш — (посл.) бо́решься - бори́сь с досто́йным себе́
тиңен тапса, тиген бир — (посл.) найдёт ра́вного себе́ - отда́й да́ром (т. е. без калыма)
ул сиңа тиң түгел — он тебе́ не ро́вня
2) све́рстник, све́рстницасм. тж. кордашүз тиңнәрем гаеп итмәсләр — мои све́рстники не осу́дят меня́
3) этногр.а) сва́дебная подру́га (одна из двенадцати девушек-подруг, обязавшихся участвовать на свадьбе друг друга)тиңнәр арасында тиң идем, атама моңайган мин идем — ( песня) я была́ одно́й из двена́дцати де́вушек, я пе́ла проща́льную пе́сню отцу́ ( на своей свадьбе)
б) дру́жка жениха́ ( на свадьбе)•- тиң булу- тиң бүлү
- кемгә тиң килү
- тиң күрү
- тиңгә тиң••IV послелог; диал.; см. тикле; чаклы; тиңентентиңе юк (булмаган, күрелмәгән, табылмаган) — см. тиңдәшсез
-
10 floor
1. n1) підлога; настил; поміст; перекриттяdirt floor — долівка, земляна підлога
2) дно (моря тощо)3) ґрунт; підошва (виробки)4) тік (тж corn floor)5) кін. знімальний павільйон6) поверхground floor — цокольний (перший) поверх
first floor — другий поверх; амер. перший поверх
7) геол. ярус, горизонт8) мінімальний рівень (цін тощо)9) місця в залі засідань (членів парламенту тощо)10) (the floor) право виступу, слово11) аудиторія; публікаfloor dip — спорт. піднімання на руках з підлоги
floor leader — амер. керівник партійної фракції у конгресі
floor show — амер. вистава серед публіки (в нічному клубі)
to cross the floor of the House — парл. перейти з однієї партії в іншу
2. v1) настилати підлогу2) збити з ніг; повалити на підлогу; розм. подолати3) розм. поставити в тупик; примусити замовкнути; збентежити4) розсипати по підлозі; поставити (покласти) на підлогу; розстилати на підлозі5) розм. закінчити (роботу)* * *I [flxː] n1) підлога; настил; перекриття; поміст2) дно (океану, моря, печери)deep-sea /deep-ocean/ floor — абісаль
3) ґрунт; підошва ( виробки)4) тік, гумно ( corn floor)5) мop. флот6) кiнo; cпeц. знімальний павільйон, кіноательє7) виробнича площа; цех; торговельний або виставочний зал; місце в ресторані, відведене під танці; танцювальний зал у клубі8) поверхfirst floor — другий поверх; aмep. перший поверх
9) гeoл. ярус, горизонт10) мінімальний рівень (цін, ставок, зарплати)11) місця членів парламенту у залі засідань; ( the floor) право виступу, слово; аудиторія, публіка; ( to takefloor) звязи словоII [flxː] aмінімальний, найнижчийIII [flxː] v2) повалити на підлогу; збити з ніг; здолати; упоратися3) збентежити, загнати у глухий кут; змусити замовкнути4) посадити на місце (учня, що не знає урок)5) розсипати по підлозі; поставити, покласти на підлогу; розстеляти по підлозі7) aвт. тиснути на педаль, гнати машину -
11 zero
n (pl zeroes, zeros)1) нуль2) нульова точка; початок координат3) ніщо4) нікчема, нуль (про людину)zero altitude — ав. висота бриючого польоту
zero ending — лінгв. нульове закінчення
zero hour — військ. час початку наступу; час висадки десанту
zero level — нульовий (вихідний) рівень
zero line — військ. основний напрям стрільби
2. vустановлювати на нуль (прилад тощо)zero in — військ., амер. пристрілюватися; військ. приводити до нормального бою
* * *I1) нуль; cпeц. нульова точка, нуль ( ідеали); початок координатto set to zero — привести до нуля, установити на нуль; точка замерзання
2) ніщоto reduce to zero — звести нанівець; нуль, нікчема ( про людину)
3) = zero hour4) воен. правильна установка прицілуII adjнульовий; вихіднийzero level — вихідний рівень; нульовий рівень
zero ending — лiнгв., нульове закінчення
zero visibility — мeтeop., нульова видимість
zero degree /point/ — абсолютний нуль шкали
III vzero altitude — aв. висота бриючого польоту; гeoд. оцінка, що відповідає рівню моря
установлювати ( прилад) на нуль; визначати, знаходити нуль ( приладу) -
12 water
1. n1) водаto turn on the water — пустити воду (у ванну тощо); відкрити кран
2) часто pl води; водна стихія; море, океан3) pl поет. хвилі4) pl мінеральні води; лікувальна водаto drink the waters — побувати на водах, пити лікувальні води (на курорті)
5) pl паводок, повінь6) рівень води7) перев. розм. водойма; озеро; ріка; ставок8) рідкі виділення (організму); слина; піт; сеча; сльози9) вода (якість самоцвіту)10) перен. надзвичайний; чистісінький11) жив. акварельin deep waters — у біді; у небезпечному (скрутному) становищі
to draw water in a sieve — носити воду решетом; переливати з пустого в порожнє
to get into hot water — потрапити в біду (в халепу); заплутатися
to make a hole in the water — розм. утопитися
to take (the) water — зайти у воду; сісти на корабель; бути спущеним на воду (про судно); амер., розм. задкувати, відступатися
water bewitched — «водичка» (про слабкий чай, дуже розведений напій); переливання з пустого в порожнє; марнослів'я, теревені
water of life — духовне оновлення; «жива вода»; жарт. живодайний напій (про спиртні напої)
2. adj1) водний, водяний; морський; річковийwater area — водний район, акваторія
water exchange — фізл. водний обмін
water obstacle — військ. водний рубіж
water offensive — військ. наступ з форсуванням водного рубежу
water pageant — спортивне свято на воді; карнавал на воді
water sports — водний спорт; види водного спорту
2) водяний; що стосується води; призначений для води; що живе на воді (у воді)water reed — водяний (річковий) очерет
3) водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічнийwater removal — водовідвід; обезводнювання
4) водопровідний; що стосується водопостачанняW. Board — управління водопостачання
water aerodrome — ав. гідроаеродром
water back — амер. бак для нагрівання води (у плиті)
W. Bearer — астр. Водолій
water boat — мор. водоналивне судно; водоналивний бот, водолій
water bottle — графин (карафа) для води; фляга; бурдюк; мед. грілка
water column — водорозбірна колонка; водомірне скло
water cycle — спорт. водяний велосипед
water drip — гірн. капіж
water funk — розм. людина, що боїться купатися
water gang — канава, рів
water gap — амер. ущелина; міжгір'я
water hardening — мет. гартування у воді
water hemlock — бот. цикута, віха
water moccasin — зоол. водяна змія; водяний щитомордник
water mould — бот. водяна пліснява
water opal — мін. безбарвний опал
water polo — спорт. водне поло; ватерполо
water resistance — водостійкість; вологонепроникність
water shoot — бот. водяний пагін
water tank — резервуар; чан; бак для води; водоцистерна
3. v1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати2) напувати (тварин); водити на водопій3) пити; ходити на водопій4) поливати (дерева тощо)5) зрошувати; обводнювати7) перен. ослабляти, пом'якшувати; згладжувати8) забезпечувати водою9) набирати воду; робити запас води (про корабель тощо)11) текст. муарувати12) фін. номінально збільшувати капітал* * *I n1) водаfresh /sweet/ water — прісна вода
water funk — людина, що боїться купатися
by water — водним шляхом, пароплавом, морем
under water — під водою; затоплений
water of condensation — cпeц. конденсаційна вода
water of crystallization [of hydration] — xiм. кристалізаційна [гідратна]вода
2) pl води; водний простір; море, oкeaнterritorial waters — юp. територіальні води
on this side of the water — по цю сторону океану /моря, Темзи/; to cross the water перейти на інший берег Темзи
at the water's edge — cл. на кордонах США; пoeт. хвилі
3) pl ( мінеральні) води; лікувальна вода4) pl повінь; розлив, паводок5) рівень водиhigh water — повна вода, приплив; паводок
low water — низька, мала вода; відлив
6) водойма; озеро, ріка, ставок7) рідкі виділення організму (слина, піт, сеча, сльози)water on the brain — мeд. водянка головного мозку, гідроцефалія
of the first water — чистої води ( про діаманти); винятковий, дивовижний; заправський, запеклий, бувалий
scoundrel of the first water — закоренілий мерзотник, несосвітенний негідник
9) жив. акварель10) муаровий, хвилястий малюнок ( на тканині)to get into hot water — потрапити в біду; заплутатися, "влипнути"
to be in smooth water — див. smooth
to hold water — див. hold
to keep one's head above water — триматися на поверхні; не зазнавати труднощів
to take (the) water — увійти у воду, поплисти; сісти на корабель; бути спущеним на воду ( про судно); cл. відступити; задкувати
water of life — духовне оновлення, "жива вода"; живильний напій ( про спиртне)
II athe waters of forgetfulness — води забуття, Лета
1) водний; морський; річнийwater sports — водний спорт; види водного спорту
water gods — мiф. морські божества; божества річних вод або джерел
water spirits — мiф. духи води
water erosion — водна ерозія; розмив
water face — водне дзеркало; поверхня води
water pageant — карнавал на воді; спортивне свято на воді
water obstacle — вiйcьк. водний кордон
water exchange /metabolism/ — фiзioл. водний обмін
2) водянийwater box — бак для води; поливний бак
water conduit bridge — стр. акведук
3) cпeц. водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічнийIII v1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати; поливатиto water the garden [streets] — поливати сад [вулиці]
2) ( water down) розбавляти ( водою)this milk has been watered (down) — це молоко розбавлене; послаблювати, пом'якшувати
to water down one's remarks — пом'якшувати ( свої) зауваження
3) поїти, водити на водопійto water horses — поїти коней; пити, ходити на водопій; постачати воду
4) набирати воду, робити запас води ( про корабель)5) зрошувати6) виділяти воду, вологу ( про організм); сльозитися; потіти7) фін. розводнювати ( акціонерний капітал)8) тeкcт. муаріювати -
13 zero
I1) нуль; cпeц. нульова точка, нуль ( ідеали); початок координатto set to zero — привести до нуля, установити на нуль; точка замерзання
2) ніщоto reduce to zero — звести нанівець; нуль, нікчема ( про людину)
3) = zero hour4) воен. правильна установка прицілуII adjнульовий; вихіднийzero level — вихідний рівень; нульовий рівень
zero ending — лiнгв., нульове закінчення
zero visibility — мeтeop., нульова видимість
zero degree /point/ — абсолютний нуль шкали
III vzero altitude — aв. висота бриючого польоту; гeoд. оцінка, що відповідає рівню моря
установлювати ( прилад) на нуль; визначати, знаходити нуль ( приладу) -
14 level
1. n1) рівень, ступінь2. v3) знищити, зрівняти з землею4) наводити зброю, цілити (at)3. a2) плоский◊above ground level — над рівнем ґрунту [землі]
on a level (with smth.) — на одному рівні (з чимось)
•- approach noise level - certificated noise level - cruising level - dynamic sidelobe level - effective perceived noise level - effective sidelobe level - flight level - freezing level - general scenario level - ground level - level of noise - level of possible countermeasures - level of threat - maximum tone corrected perceived noise level - mean annoyance level - mean sea level - noise level - occupational level - perceived noise level - proficiency level - reduced oxygen level - sound power level - sound pressure level - tone corrected perceived noise level - total noise exposure level - transition level - weighted eguivalent continuous perceived noise level -
15 floor
I [flxː] n1) підлога; настил; перекриття; поміст2) дно (океану, моря, печери)deep-sea /deep-ocean/ floor — абісаль
3) ґрунт; підошва ( виробки)4) тік, гумно ( corn floor)5) мop. флот6) кiнo; cпeц. знімальний павільйон, кіноательє7) виробнича площа; цех; торговельний або виставочний зал; місце в ресторані, відведене під танці; танцювальний зал у клубі8) поверхfirst floor — другий поверх; aмep. перший поверх
9) гeoл. ярус, горизонт10) мінімальний рівень (цін, ставок, зарплати)11) місця членів парламенту у залі засідань; ( the floor) право виступу, слово; аудиторія, публіка; ( to takefloor) звязи словоII [flxː] aмінімальний, найнижчийIII [flxː] v2) повалити на підлогу; збити з ніг; здолати; упоратися3) збентежити, загнати у глухий кут; змусити замовкнути4) посадити на місце (учня, що не знає урок)5) розсипати по підлозі; поставити, покласти на підлогу; розстеляти по підлозі7) aвт. тиснути на педаль, гнати машину -
16 water
I n1) водаfresh /sweet/ water — прісна вода
water funk — людина, що боїться купатися
by water — водним шляхом, пароплавом, морем
under water — під водою; затоплений
water of condensation — cпeц. конденсаційна вода
water of crystallization [of hydration] — xiм. кристалізаційна [гідратна]вода
2) pl води; водний простір; море, oкeaнterritorial waters — юp. територіальні води
on this side of the water — по цю сторону океану /моря, Темзи/; to cross the water перейти на інший берег Темзи
at the water's edge — cл. на кордонах США; пoeт. хвилі
3) pl ( мінеральні) води; лікувальна вода4) pl повінь; розлив, паводок5) рівень водиhigh water — повна вода, приплив; паводок
low water — низька, мала вода; відлив
6) водойма; озеро, ріка, ставок7) рідкі виділення організму (слина, піт, сеча, сльози)water on the brain — мeд. водянка головного мозку, гідроцефалія
of the first water — чистої води ( про діаманти); винятковий, дивовижний; заправський, запеклий, бувалий
scoundrel of the first water — закоренілий мерзотник, несосвітенний негідник
9) жив. акварель10) муаровий, хвилястий малюнок ( на тканині)to get into hot water — потрапити в біду; заплутатися, "влипнути"
to be in smooth water — див. smooth
to hold water — див. hold
to keep one's head above water — триматися на поверхні; не зазнавати труднощів
to take (the) water — увійти у воду, поплисти; сісти на корабель; бути спущеним на воду ( про судно); cл. відступити; задкувати
water of life — духовне оновлення, "жива вода"; живильний напій ( про спиртне)
II athe waters of forgetfulness — води забуття, Лета
1) водний; морський; річнийwater sports — водний спорт; види водного спорту
water gods — мiф. морські божества; божества річних вод або джерел
water spirits — мiф. духи води
water erosion — водна ерозія; розмив
water face — водне дзеркало; поверхня води
water pageant — карнавал на воді; спортивне свято на воді
water obstacle — вiйcьк. водний кордон
water exchange /metabolism/ — фiзioл. водний обмін
2) водянийwater box — бак для води; поливний бак
water conduit bridge — стр. акведук
3) cпeц. водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічнийIII v1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати; поливатиto water the garden [streets] — поливати сад [вулиці]
2) ( water down) розбавляти ( водою)this milk has been watered (down) — це молоко розбавлене; послаблювати, пом'якшувати
to water down one's remarks — пом'якшувати ( свої) зауваження
3) поїти, водити на водопійto water horses — поїти коней; пити, ходити на водопій; постачати воду
4) набирати воду, робити запас води ( про корабель)5) зрошувати6) виділяти воду, вологу ( про організм); сльозитися; потіти7) фін. розводнювати ( акціонерний капітал)8) тeкcт. муаріювати -
17 aguaje
I m1) Ам. ли́вень, проливно́й дождь2) М. водопо́й3) Гват., Экв. пруд, водоёмII m; П.агуа́хе ( разновидность пальмы)III m; Ц. Ам.; нн.вы́говор, нагоня́йIV m; Дом. Р., П.-Р.1) ложь, обма́н2) пуста́я угро́заV m; Кол.1) чва́нство, самомне́ние, самодово́льство2) ра́дость; хоро́шее настрое́ниеVI m; Куба1) хвастовство́; по́за, рисо́вка2) брава́да, бахва́льствоVII m; П.-Р.крах; неуда́ча, прова́лVIII m; Ч.свече́ние, фосфоресце́нция ( моря)••un aguaje de balas Ам. — град
hacer aguaje М.; нн. — убежа́ть, смы́ться
-
18 лицо
1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;8) лице; см. Поличное;9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.* * *1) обли́ччя, лице́; вид, -увверх лицо́м — догори́ обли́ччям (лице́м), горі́ли́ць
вниз лицо́м — вниз обли́ччям (лице́м), долі́лиць
2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́3) ( личность) осо́баот лица́ кого́-чего́ — від ко́го-чо́го, від імені кого́-чого́
4) ( лицевая сторона) лице́5) грам. осо́ба -
19 нести
1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].* * *1) нести́; ( мчать) мча́тивы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову
конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю
куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?
2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́тииз-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)
\нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)
3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти\нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність
4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)\нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)
\нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати
\нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру
5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати\нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити
6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить7) ( класть яйца - о птицах) нести́
См. также в других словарях:
гідростатичний рівень — гидростатический уровень hydrostatic level hydrostatischer Spiegel рівень, на якому встановлюється підземна вода в гірничих виробках. Визначається в метрах від рівня моря, земної поверхні, підошви або покрівлі водоносного горизонту … Гірничий енциклопедичний словник
форште́вень — вня, м. мор. Носовая оконечность судна, являющаяся продолжением киля. Глубоко врезываясь форштевнем в поверхность моря, он [крейсер] вздувал вокруг своего корпуса белопенные волны. Новиков Прибой, Цусима. [голл. voorsteven] … Малый академический словарь
Коалиционные войны — *КОАЛИЦІОННЫЯ ВОЙНЫ, войны, ведущіяся нѣск. гос вами (коалиціей) противъ одного или нѣск. прот ковъ. Названіе коалиція впервые вошло въ употребленіе въ 1792 г. для обозначенія союза между Австріей и Пруссіей для поддержанія интересовъ Герм.… … Военная энциклопедия
Львов — У этого термина существуют и другие значения, см. Львов (значения). Город Львов укр. Львів Флаг Герб … Википедия
Список рыб, занесённых в Красную книгу Украины — Рыбы, занесённые в Красную книгу Украины список из 71 го вида редких и находящихся под угрозой исчезновения рыб, включённых в последнее издание Красной книги Украины (2009). По сравнению с предыдущим изданием (1994), в издание 2009 года были… … Википедия
Шевченково (Килийский район) — У этого термина существуют и другие значения, см. Шевченково. Село Шевченково укр. Шевченкове Флаг Герб … Википедия
Сейм (река) — Сейм укр. Сейм Вид на реку Сейм в селе … Википедия
висота — и/, ж. 1) Відстань від основи предмета до найдальшої точки його вгорі по вертикальній лінії. || Віддаль від земної поверхні по вертикалі вгору. || Відстань якоїсь точки, частини земної поверхні по вертикальній лінії від рівня моря. 2) Простір на… … Український тлумачний словник
Морские термины — Эта страница глоссарий. # А … Википедия
Бикгед — # А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ы … Википедия
Бимсы — # А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ы … Википедия